середу, 17 лютого 2016 р.


17  ФЕВРАЛЯ - ДЕНЬ СПОНТАННОГО ПРОЯВЛЕНИЯ ДОБРОТЫ!

   Доброта - это проявление искренних, добрых чувств по отношению к другим и не требующих вознаграждения.
  Известный американский писатель Марк Твен сказал: "Доброта - это то, что может услышать глухой и увидеть слепой".
Доброта и милосердие - эти качества не даются человеку с рождения, их необходимо воспитывать в себе и растить. Они, как бутон розы, чем больше заботиться о нем, тем ярче распускается цветок. Известный украинский писатель и педагог В.А.Сухомлинский говорил, что "добрые дела должны уходить своими корнями в детство..."   

   С маленькими читателями - учениками 4-б класса СШ №6 на мероприятии "Да будет свет любви в душе твоей" мы поговорили о доброте и дружбе, взаимовыручке и поддержке. О том, что надо всегда в жизни поступать с другими так, как ты хочешь, чтобы поступали с тобой. Ведь чем больше ты отдаешь в этой жизни, тем больше получаешь взамен. 







пʼятницю, 12 лютого 2016 р.

 БІБЛІОТЕРАПІЯ: ОСОБЛИВІ ДІТИ, КНИГА І ТВОРЧІСТЬ...

 Сьогодні працівники нашої бібліотеки завітала в гості до дітей спецшколи-інтернату №1 для дітей з проблемами розумового і фізичного розвитку (ДЦП).
  За годину спілкування діти дізналися багато нового. Ми залишили дітям бібліотечні книги до наступного візиту і подарували нові дитячі книжки на згадку про зустріч. На майстер-класі із ліпки з солоного тіста діти опановували створення троянди, розвиваючи дрібну моторику пальців рук і власний художній смак. Особливо дітям сподобалося ліпити з кольорового тіста. Наша зустріч відбулася завдяки тісній взаємодії бібліотеки та викладачів школи-інтернату: Терентьєвій Світлані  Вікторівні та Демченко Ганні Валеріївні.





пʼятницю, 5 лютого 2016 р.

РЯТІВНИЙ КРУГ ЧИТАННЯ: СПІВПРАЦЯ З ОБЛАСНИМ ВІДДІЛЕННЯМ ВБО "ВСЕУКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЛЖВ"

  Наша бібліотека майже рік плідно співпрацює з Дніпропетровською філією "Всеукраїнською мережи ЛЖВ", яка займається профілактикою соціально-небезпечних явищ серед підлітків нашого міста. Ми, дитяча бібліотека, не залишили дітей та дорослих без допомоги.

   Щотижня, наша бібліотека, гостинно приймає у себе дітей - клієнтів організації ЛЖВ та їх батьків. За цей час було проведено багато спільних заходів, на яких працівники бібліотеки створюють атмосферу психологічного комфорту і довіри для дітей із родин з важкими сімейними обставинами. В бібліотеці діти отримують не тільки книги та журнали, а мають змогу користуватися комп'ютерами і мережею  Інтернета.  

 А також розвивають свої творчі здібності на заняттях гуртка "Барвінок" з ліпки із солоного тіста. На цих заняттях дітки навчаються вільно та відкрито спілкуватися з ровесниками, отримують задоволення від створення своїми руками різноманітних чудернацьких поробок. Діти розвивають уяву, просторове мислення, дрібну моторику рук, розумову активність та художній смак. Дитина працює з любов'ю та бажанням, розслабляється, отримує позитивні емоції, творчо самореалізується.

 

 


вівторок, 2 лютого 2016 р.

Інтелектуальний прозаїк - Валер'ян Підмогильний  

(до 115-річчя від дня народження)

   Валер’ян Петрович Підмогильний (1901-1937) — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження». В історії української літератури 20-30-х років минулого сторіччя творчість В. Підмогильного посідає почесне місце. Про це свідчать ті твори, які полишив нам письменник і які написані протягом неповних сімнадцяти років. Це збірки оповідань і повістей, два романи - "Місто"(1928) та "Невеличка драма"(1929). 
  Валеріан Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплях на Катеринославщині (Дніпропетровщина. У 1919р. закінчив Катеринославське реальне училище, а в 1921-1922 рр. навчався на математичному і правничому факультетах Катеринославського університету. Входив до літературного угрупування "Ланка". Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція». 
  В. Підмогильний перекладав твори Д. Дідро, А. Доде, О. де Бальзака, Ж. Верна, В. Гюго та інших.
  У 1934р.  Валер’яна  Підмогильного було репресовано, засуджено та вислано на Соловки. В 1937 - розстріляли в урочищі Сандармох. У 1956 був посмертно реабілітований.
 Популярність і визнання приніс В. Підмогильному роман «Місто», який викликав широку дискусію. У  романі письменник показав образ людини, в душі якої йде боротьба добра і зла. Цей твір утвердив критику в тому, що письменник "цікавиться не людством, а людиною". Своєю творчістю Підмогильний допомагав людині пізнати саму себе, свою долю і силу.
  За Підмогильним для української літератури особливо важливим мало стати продовження лінії інтелектуальної, філософсько-психологічної прози, що відродилась у творах Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської.
  Твори В. Підмогильного і тепер хвилюють, цікавлять і спонукають до роздумів про сенс життя в цьому химерному й жорстокому світі.