ВРЯТУЙТЕ НАШІ ДУШІ...

   Сьогодні, 22 серпня день народження  Рея Бредбері  - одного з найвідоміших американських письменників - фантастів. Бредбері є унікальним явищем в американській літературі. Світогляд письменника сформувався серед книжок, що супроводжували його усе життя із вельми юного віку. "Коли мені було 19 років, я не міг вступити до коледжу: я був з бідної родини. Грошей у нас не було, тож я ходив до бібліотеки. Три дні на тиждень я читав книги. В 27 років замість університету я закінчив бібліотеку", - так написав Р. Бредбері в своїй автобіографії.
  Найвідоміші романи, оповідання принесли автору славу не тільки письменника - фантаста, але й філософа, психолога, мислителя. Серед них цикл фантастичних оповідань"Марсіанські хроніки", романи "Кульбабове віно", "Прощавай, літо!".

   Всесвітню славу Бредбері здобув після виходу роману "451 градус за Фаренгейтом",  в якому написав: "Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад - не читати їх". Роман був виданий у 1953 році. За своє життя Бредбері написав 11 романів та понад 400 оповідань, багато з яких у різні часи були екранізовані.
   Головні теми творів автора - це майбутнє, в якому процвітають технології маніпулювання масовою свідомістю людей, та пов'язані з цим серйозні побоювання. Тривога за руйнування духовних цінностей в житті людей пронизує всю творчість письменника. В творах Бредбері розкривається конфлікт між майбутнім суспільством споживання, "загального окислення" а значить зрештою і руйнування, а не створення та окремо взятою  особистістю - "людиною з  душею". Бредбері оптиміст і він вірить в силу добра і перемогу світла (оповідання "Людина"). А також в те, що завжди знайдеться  той,  хто передасть добро по колу і подарує людству надію на порятунок.

  На літературній медіа-зустрічі в нашій бібліотеці, присвяченій творчістю письменника, наші юні читачі з зацікавленістю прослухали розповідь бібліотекаря про життєвий шлях Р.Бредбері, переглянули уривки з художнього  фільма за оповіданням "Посмішка", обговорили оповідання "Людина" та з великим інтересом послухали фрагмент інтерв'ю автора, де він  дуже цікаво,  по-філософськи та з гумором розповідає про себе і свої твори.

ВОНИ ЧЕКАЮТЬ НА ДОПОМОГУ

"Моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація ставиться до тварин"             М. Ганді

 17  серпня   відзначається
Всесвітній день безпритульних тварин. Ця дата вважається не святом, а приводом звернутися до проблем бездомних тварин, розповісти людям про їх складну, а часто і трагічну долю. В цей день проводять багато благодійних акцій, де збирають кошти на допомогу бездомним тваринам, а також намагаються допомогти прилаштувати в добрі руки безпритульних песика чи котика.

  Не залишайтесь байдужими до проблем братів наших менших. Проявіть своє милосердя до них, вдячні вихованці відплатять вам своєю любов'ю та відданістю.

МЕДОВИЙ СПАС ( ДЕНЬ МАКОВІЯ)

   І за церковним, і за народним календарем 14 серпня - це свято Першого Спаса, Спаса на воді або Медового Спаса. А також день Винесення Хреста Господнього, коли до храму Софії у Константинополі перенесли частину хреста, на якому розіп'яли Христа. Цього дня також вшановують Святих мучеників Маккавеїв, які були замучені в II столітті до Різдва Христового сирійським царем Антіохом за віру. З Маковія  починається двотижневий Успенський піст - Спасівка. Жінки пекуть в цей день пісне печиво - "шулики". Його виготовляють з пшеничного тіста, зверху обливають медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду і товченого маку можна зробити "маковики" - смаковиті українські коржики.

 

 У церкві на Маковія традиційно святять воду, мед, мак, квіти. Вважається, що посвячені цього дня квіти, будучі вплетеними в косу, бережуть волосся від випадання. Дівчата робили з різних рослин : чорнобривців, рути, м'яти, васильків, мака, чебрецю, материнки та інших - "маковійську квітку", "маковійку". Кожна квітка - лікар, оберіг, символ. У кожної рослини своє призначення. М'ята оберігатиме нас од всіляких напастей й додаватиме здоров'я. Соняшник уособлює небесну силу, яка дарує життя всьому сущому на землі. Не випадкова і назва цієї рослини, співзвучна сонцю. Мак вважається захистом від нечистої сили та чарів. Для цього треба посипати освячений мак навколо дому.

  Вода, освячена на Маковія, має чудодійну силу, її п'ють від усіх хвороб.

БІБЛІОТЕРАПІЯ: КНИГА. ДИТИНА. ТВОРЧІСТЬ 

  Для дітей найкраща пора року - літо. І саме в бібліотеці в цей час цікаво проводити дозвілля маленьким діточкам. Вони можуть ліпити, малювати, гратися... Діти люблять прочитавши книжки, намалювати улюбленого героя або зробити щось власними ручками, створюючи власні світи. Творче дозвілля пробуджує в них уяву і фантазію, розвиває візуальне мислення та естетичний смак.

ХІРОСІМА   ЗВИНУВАЧУЄ...

  Японський народ пережив величезну трагедію в ХХ сторіччі: 6 і 9 серпня 1945 р. американська авіація скинула на міста Хіросіму і Нагасакі атомні бомби - варварську зброю, яка знищила близько 140 тисяч хіросімців і 75 тисяч жителів Нагасакі. Однак скільки загинуло насправді - точно нікому невідомо. Для багатьох хіросімців атомна смерть і сьогодні страшна реальність. Вмирають і старі хіросімці - ті, над якими колись пекельним спалахом освітилося небо, вмирають і їхні діти та онуки від променевої хвороби.

 Про атомне бомбардування не було ніякого попередження, був потрібен "чистий експеримент", кати добре обміркували вбивство цілого міста. Корисно буде нагадати, що комітет під головуванням війського міністра Генрі Стімсона дав такі рекомендації для так званого "Манхеттенського проекту": "Перше - бомба повинна бути застосована проти Японії якомога швидше, друге - вона повинна бути застосована проти району, де має бути велике число не тільки військових підприємств, а й житлових будинків, третє - не повинно бути ніякого попередження про руйнівні потужності бомби".

  Стрілки годинника в Хіросімі зупинилися о 8:15 ранку 6 серпня 1945 року. У цей день ВПС США скинули на це японське місто атомну бомбу, а 9 серпня - на Нагасакі. Після бомбардувань ці міста перетворилися на руїни, а місцеві жителі згоріли заживо.

  Пропонуємо Вашій увазі художньо-документальну книгу щоденникових записів, нарисів і спогадів "6 серпня 1945 року. Хіросіма звинувачує", яку не можна читати без хвилювання, бо її написала людина, над якою вранці 6.08.1945 р. спалахнуло від атомного вибуху небо. Того чорного дня у Хіросімі загинули десятки тисяч дітей. Школяр Такесі Іто дістав велику дозу опромінення і присягнувся - якщо видужає, обов'язково розповість усьому світу про трагедію, яку пережили хіросімці, в яких муках вони помирали: і діти, і дорослі.  

  Далі надамо слово автору: " Американська богиня свободи, що прибула з-за океану, під своїми тонкими шатами приховувала міцний панцир - атомну бомбу". Автор зазначає, що поряд з цим робилося все можливе, щоб приховати правду про справжні масштаби шкоди, якої завдали атомні бомби, про страждання людей, які вмирали від променевої хвороби. "Штаб американських окупаційних військ опублікував директиву про видання в Японії газет, відому під назвою "Кодекс преси". У газетах категорично заборонялось вміщувати будь-яку інформацію про руйнування, заподіяні Хіросімі та Нагасакі атомним бомбардуванням". 
  Книга Такесі Іто написана кров'ю серця, це дуже чесна і відверта книга, яка кожним своїм рядком бореться за мир на планеті, проти страхіття ядерної війни, яка може знищити все людство на землі. Життя в атомну епоху сповнено тяжких випробувань для людей.  І дуже добре усвідомлюючи це, з великим болем у душі  Такесі Іто  попереджає , яке дорогоцінне людське життя "Яка дорога це  річ - життя, і як потрібен мир, щоб зберегти його, і яка страшна атомна бомба, що руйнує світ, ...не щадить і невинних дітей",   закінчуючи свою книгу такими словами: 

Жити - це творити.

"Жити - це насамперед любити людину!"