ХІРОСІМА   ЗВИНУВАЧУЄ...

  Японський народ пережив величезну трагедію в ХХ сторіччі: 6 і 9 серпня 1945 р. американська авіація скинула на міста Хіросіму і Нагасакі атомні бомби - варварську зброю, яка знищила близько 140 тисяч хіросімців і 75 тисяч жителів Нагасакі. Однак скільки загинуло насправді - точно нікому невідомо. Для багатьох хіросімців атомна смерть і сьогодні страшна реальність. Вмирають і старі хіросімці - ті, над якими колись пекельним спалахом освітилося небо, вмирають і їхні діти та онуки від променевої хвороби.

 Про атомне бомбардування не було ніякого попередження, був потрібен "чистий експеримент", кати добре обміркували вбивство цілого міста. Корисно буде нагадати, що комітет під головуванням війського міністра Генрі Стімсона дав такі рекомендації для так званого "Манхеттенського проекту": "Перше - бомба повинна бути застосована проти Японії якомога швидше, друге - вона повинна бути застосована проти району, де має бути велике число не тільки військових підприємств, а й житлових будинків, третє - не повинно бути ніякого попередження про руйнівні потужності бомби".

  Стрілки годинника в Хіросімі зупинилися о 8:15 ранку 6 серпня 1945 року. У цей день ВПС США скинули на це японське місто атомну бомбу, а 9 серпня - на Нагасакі. Після бомбардувань ці міста перетворилися на руїни, а місцеві жителі згоріли заживо.

  Пропонуємо Вашій увазі художньо-документальну книгу щоденникових записів, нарисів і спогадів "6 серпня 1945 року. Хіросіма звинувачує", яку не можна читати без хвилювання, бо її написала людина, над якою вранці 6.08.1945 р. спалахнуло від атомного вибуху небо. Того чорного дня у Хіросімі загинули десятки тисяч дітей. Школяр Такесі Іто дістав велику дозу опромінення і присягнувся - якщо видужає, обов'язково розповість усьому світу про трагедію, яку пережили хіросімці, в яких муках вони помирали: і діти, і дорослі.  

  Далі надамо слово автору: " Американська богиня свободи, що прибула з-за океану, під своїми тонкими шатами приховувала міцний панцир - атомну бомбу". Автор зазначає, що поряд з цим робилося все можливе, щоб приховати правду про справжні масштаби шкоди, якої завдали атомні бомби, про страждання людей, які вмирали від променевої хвороби. "Штаб американських окупаційних військ опублікував директиву про видання в Японії газет, відому під назвою "Кодекс преси". У газетах категорично заборонялось вміщувати будь-яку інформацію про руйнування, заподіяні Хіросімі та Нагасакі атомним бомбардуванням". 
  Книга Такесі Іто написана кров'ю серця, це дуже чесна і відверта книга, яка кожним своїм рядком бореться за мир на планеті, проти страхіття ядерної війни, яка може знищити все людство на землі. Життя в атомну епоху сповнено тяжких випробувань для людей.  І дуже добре усвідомлюючи це, з великим болем у душі  Такесі Іто  попереджає , яке дорогоцінне людське життя "Яка дорога це  річ - життя, і як потрібен мир, щоб зберегти його, і яка страшна атомна бомба, що руйнує світ, ...не щадить і невинних дітей",   закінчуючи свою книгу такими словами: 

Жити - це творити.

"Жити - це насамперед любити людину!"